Заїхав у двір сталевий звір
Фари горять, та ще дужче горить у мене душа
Як в тебе зір? Як не бачиш – повір!
І сідай у салон, це не сон – ми у подорож вже вируша
Батіна тачка, на торпеді жувачка
Батіна тачка, я взяв її причарувати тебе!
Батіна тачка, під кріслом заначка
Та це не гребе, це тебе не гребе, це тебе не гребе!
І не зупинить ніхто взяти того і сього
Аварієчка блимає, та ми ж буквально на десять хвилин (чи на сім)
Ти кажеш – ну, всьо, краще піду на метро
І розвіялась наша любов, наче з труб вихлопних сірий дим
І батіна тачка, на торпеді жувачка
Батіна тачка, я взяв її причарувати тебе
Батіна тачка, під кріслом заначка
Та це не гребе, це тебе не гребе, це тебе не гребе!
Батіна тачка, батіна тачка
Батіна тачка, я брав її причарувати тебе
Батіна тачка, оце ти чудачка
Та це не гребе, це мене не гребе, це мене не гребе!
Ми роз'їхались, і це тебе не гребе
І мене не гребе!
