ШИНШИЛА

Кажуть змалку дітям Вовк покуса за бочок Він зажада вхопити Щойно зійде пушок Твої зуби гострі та шерсть м'яка Ти зовсім не схожий на хижака Мряка, багнюка, в крові небезпечна сполука І довга розлука мене не ляка (чекай) Хто із нас хижак? Хто є жертва? Я хочу правди, ти хочеш жерти Твої кляті жести не зрозумілі Та ти - вожак і це просто жесть Ця біла хуга зима снігом запорошила Я пришила себе сама, я нагрішила, шиншила Ця біла шуга зима снігом запорошила Приручила себе сама, приворожила шиншила Візьми мене у свою стаю Бо я просто зникну, просто розтану Кровожерливими вустами Ти ранив, і ранив, і ранив А ранком-рано залижеш рани І зникнеш з туманом Який жаль! Я - маленька шиншилка Ти - великий страшний вовк! (ау) Ти вважав мене мішенню Та я не така проста Щось дзвенить в моїй кишені І усмішка на вустах Не викликаєш у мене страх Ти - велика собака із гострими іклами А я - собаколов Я добре знаю, що роблять з дикими Стояла одна, замерзала одна Кожного білого Божого дня Ріж різко, тікай хутко Як ядом хтось бризка на хутро Ця біла хуга зима снігом запорошила Я пришила себе сама, я нагрішила, шиншила Ця біла шуга зима снігом запорошила Приручила себе сама, приворожила шиншила