пісня про ромашку

Вітер в полі хитає квіти

Хто ці уйобки, що вчать мене...

Слухали, дивилися, кайфували

Надивились, наслухали на пару доларів

Кулі за 20 центів вбивають людей

Заєбісь, блять, кайфується?

Слід на руках в багатьох від байдужості

Тут різниця лиш в тому, що

Хтось змиває його та кається

Хтось ходить брудний і пишається

Слова тихіше, волевияв слабкіший

Рідше згадають, не напишуть

Задовбала війна і робити домашку?

От вам, блять, уйобки, сука, пісня про ромашку

Вітер в полі хитає квіти

Хто ці уйобки, що вчать мене жити?

Над полем в небі пролітає пташка

Мені скаже як жити тендітна ромашка

Ро-ма-шка!

Розумні люди, все знають люди

Інтелігенти в курсі, що нам робити

В завалах копаються тільки дурні

З рушницями в полі вчорашні діти

Очі не хочуть, неначе осліплені

Буває заплакати навіть не вийде

Дослухайте, якщо вам не буде тяжко

Бо ви ж так просили — співаю про ромашку

Вітер в полі хитає квіти

Хто ці уйобки, що вчать мене жити?

Над полем в небі пролітає пташка

Мені скаже як жити тендітна ромашка

Хто ці люди, що вчать мене жити?

Що мені заспівати та про що говорити?

Пачка цигарок, пива півторашка

Вони всього лиш квіти, тендітні ромашки

Все ж ми йшли, скільки б не падали

Хто кричав про вірність, ті перши зрадили

Половина в дамки, половина в нулі

Хто грав в сміливих — перші втекли

Лиш широкий ковток наповнить діафрагму

Залізні груди

Як же я ненавиджу людство

І я так люблю вас люди

Вже не боюсь і чекаю моменту

Як стану літнім дощем

Стану вітром, що зриває шифер

Або граючим в пічці вогнем

Всередині нічого не зворушиться

Від телеекранної драми

Бо серце моє стало каменем

Руки мої стали ножами

Вітер в полі хитає квіти

Хто ці уйобки, що вчать мене жити?

Над полем в небі пролітає пташка

Мені скаже як жити тендітна ромашка

Хто ці люди, що вчать мене жити?

Що мені заспівати та про що говорити?

Пачка цигарок, пива півторашка

Вони всього лиш квіти, тендітні ромашки