Рветься в далеч життя
Поки щось не обірве
І ти вже не дитя
Дивишся в сіру прірву
Звичного небуття
І темніє в очах
Та й загублені крила
Мов поранений птах
Падаєш з ніг безсило
Боїшся здолати страх
Вийти з бруду під зливу
І до синіх небес
Знов злетіти сміливо
З крилами й без
Як не маєш мети
Все навколо є тайна
І не хочеш іти
Все чекаєш, що сніг розтане
Та вже скоро розтанеш ти
Чи, продершись крізь кригу
Крізь полон самоти
Знову глибоко дихай
Вільно лети
До своєї мети
Лети вперед
Крізь сотні стомлених зграй
Де крик лелек
Веде в небачений край
Лети понад пеклом пожеж
Крізь вогонь, крізь попіл і дим
Й як крила підпалені вже
То вставай і просто іди
І перш ніж чекати на місці
На свій обіцяний рай
Тримайся на шляху тернистім
І долю свою обирай
Вже настала пора
Вирвись
З набридливо однакових днів
Лети ввись
Знайди, що вже колись загубив
Слідуй
Піснями недомовлених слів
Вийди
На пошуки омріяних снів
