Літаки ​

Ми - літаки З паперу й слів В долонях дітлахів, Що не можуть мовчати Й не вміють чекати Вітряних днів... Ми - літаки З паперу й слів В долонях дітлахів, Що не вміють брехати Й не можуть сховати Погляд від батьків... Але ми знайдемо сили Злетіти до зірок, Хоча наші крила З мелодій і думок! Але ми, мабуть, Не взнаємо, Яким буде кінець, Коли в клітинку крила Торкнуться до сердець... Бувають дні, Бракує слів І світло ліхтарів вже Поволі згасає, Так не вистачає У небі літаків... Бувають дні, Бракує слів Під краплями дощів І люди питають, Чи досі немає У небі літаків?. Але ми знайдемо сили Злетіти до зірок, Хоча наші крила З мелодій і думок! Але ми, мабуть, Не взнаємо, Яким буде кінець, Коли в клітинку крила Торкнуться до сердець... Торкнуться до сердець... Але ми знайдемо сили Злетіти до зірок, Хоча наші крила З мелодій і думок! Але ми, мабуть, Не взнаємо, Яким буде кінець, Коли в клітинку крила Торкнуться до сердець...